Віршик про дитячий садок для дошкільнят!!!

Вірші про осінь: 

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Квіти оживають, і з дерев спадають

Жовті нагідки.

Яблука і груші падають на землю,

Боки, спини б’ють.

Люди їх збирають, у мішки ховають,

Кури їх клюють.

Бавляться дітками, бавляться квітками,

Моляться батьки.

Вишиває осінь на канві зеленій

Золоті квітки.

Вірші про зиму:

Спить під листям їжачок,
Під камінчиком – жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.

Зимонька 

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум”яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

Вірші про весну:

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

Вірші про літо:

Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів:
В лісі — ягід та грибів;

У садках — смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.

Як навчати малюванню дітей середнього дошкільного віку:

Розвитку навичок малювання та образотворчому мистецтву в цілому, в дитячих навчально-виховних закладах приділяють певну частину часу в навчально виховному і пізнавальному процесі. Слід знати, що малювання приймає участь в формуванні розвинення незалежного погляду дитини на оточуючий світ, через образотворче мистецтво  дитина здатна формувати загальну реалістичну картину навколишнього світу, бачити як окремі предмети з їх особливостями, так і взаємодії цих предметів.

Малювання, розмальовування, ліплення, аплікація – саме ці, здавалося б нескладні,  завдання прививають дитині спостережливість, уважність, посидючість, розвивають дрібну  моторику і полегшать надалі навчання дитини.   

 Спочатку необхідно ознайомити дитину з окремими формами, геометричними фігурами, розглянути їх зовнішній вигляд. Малювати з дитиною окремі предмети, не складні за формою, наприклад: яблуко, ягода, прямокутник-прапорець, квадратне вікно. На початку кольори повинні бути прості і однозначні: червоний, чорний, зелений, синій. Для дітей 3-4 років  складно малювати весь предмет одразу, діти бачать предмет частинами. Тому малюючи його вони малюють окремі частини, які пропорційно не відповідають одне одному. Ця вікова особливість є важливою і дорослим обов’язково потрібно її враховувати при зображенні та поясненні.

   На початковому етапі, необхідно навчити дитину „бачити” предмет за його формою, пропорції предмета (яблуко – кругле та велике, листочок – продовгуватий та маленький).  Бачити характерні ознаки предмета та виділяти їх кольором (яблуко – червоне, або жовте з зеленим  листочком), вчитися та вдосконалювати малювання олівцями, крейдою, пензлем - це прості лінії та рухи, крапки та кола.

   Варто відзначити особливості техніки при малюванні кола та овалу, де присутня необхідність для дитини виділяти співвідношення частин. Це дає змогу ускладнити завдання: малювання ялинки, чи наприклад, сніговика з різних за розмірами колами. В цей період необхідно привчати дітей розмальовувати малюнки штрихами, та зафарбовувати не виходячи за контури. На даному етапі дітям зрозуміло малювання яскравих кульок, м’ячиків, згодом деревця з прямим стовбуром .

   Наступним етапом виділимо малювання сюжету.

Дітям малювання сюжету стає більш зрозуміло з 4-х років. З цього віку дитина починає бачити зв’язки предметів. Тому на даному етапі головна задача навчити  в заданому сюжеті виділити головне і зуміти зобразити предмети на одній лінії з урахування пропорцій та кольорової гами з більш складними кольорами ніж раніше. Необхідно вимагати від дитини правильного розташування предметів у просторі, але зауважимо, що ці навички остаточно діти набувають згодом. За заданою тематикою (сюжетом) дітям необхідно вловити основну ідею – „діючих  осіб”, передати дії предметів по відношенню одне до одного, розташування  їх в просторі.

   Вивчати сюжети з дітьми необхідно починати з добре знайомих предметів: квітка в полі, взимку йде сніг, „Хто живе в лісі?”, „Їжачок несе грибок”.

На листах кольорового паперу зображати відповідні сюжети (блакитний – вода і риби, або небо і птахи; жовтий – пляж, мушлі на піску).

   Черговим кроком в навчанні малювання слід виділити малювання декоративне, тобто, оздоблення намальованого. Малювання візерунку, відчуття кольору, поєднання  елементів орнаменту. Необхідно виформовувати в процесі навчання декоративного малювання у дітей навичок розміряного нанесення різних елементів візерунка, логічне розташування крапок та ліній, кружечок та завитушок.

   Для пояснення матеріалу дітям, та для наочності прикладів, варто показати витвори української народної творчості: декоративні писанки, вишиванки, рушники і т.д. В цих предметна народної творчості яскраво просліджується малюнок  та зміна елементів візерунка,  кольорова гамма, певний візерунок для певної форми предмету. Ввести поняття симетрії і довести до розуміння дитини в чому саме полягає симетрія, чому це важливо, як можна побачити порушення симетрії і як це видно на малюнку, у візерунку.

   Освоївши навики малювання простих фігур, та пов’язаність предметів дітям буде надалі простіше зображати елементи малюнка, чи певного візерунка. Якщо на перших заняттях з малювання дітям пропонувалося провести по краям листка прямі лінії, то тепер це завдання набагато ускладнюється. Дітям необхідно на папері певної формі нанести візерунок, прикрасити середину, розмалювати краї, за умови правильного підібраних кольорів,  правильно підібраного малюнку до певної формі (чи то тарілочка, чи то рушничок, чи вишиванка, а можливо це буде і писанка).

  Починати малювати фарбами необхідно з нескладних ліній. Пензликом проводити їх прямі та хвилясті, далі вводити уміння малювати кола, з’єднувати гарно, рівно кінці кола, крапка потребує від дитини доброї просторової координації, щоб була проставлена симетрично і в потрібному місці.

   Підсумовуючі виділимо: вміння правильно, почергово розташовувати елементи у візерунку; вміння підібрати певний візерунок до певної форми, правильність підбору кольорів до тематики.

   На будь якому етапі малювання необхідно пам’ятати вікові особливості сприйняття дитиною оточуючого світу та поняття перспективи в образотворчому мистецтві.

В 3 роки - намалює нескладну (однозначну)форму предмету з використанням вірно підібраних кольорів;

В 4 роки – сонечко з хмаринками в небі та травичка на землі, більш складні кольори, перше поняття перспективи, нескладні візерунки, як то прикрашені краї  на хустинці;

5 років -  сюжетне зображення, прикрашання візерунками складних форм, повторюваність з певним інтервалом;

6 років – складне зображення сюжету, вірно витримані пропорції, пташки в небі, рибки у воді, завжди видно чітку грань, використовується повна палітра.

   Середня тривалість уроку для дітей дошкільного віку, не повинна бути більшою ніж 20-25 хвилин. В цей час необхідно максимально урізноманітнити інформацію що подається, щоб як найдовше утримувати увагу дітей. Для правильного малювання в цьому віці необхідно ввести поняття обстеження  образу, який збирається малювати дитина. Якщо в 4 роки увага загострювалась  на таких простих поняттях, як форма, колір, певна особливість предмету, то в 5-ти річному віці вже слід говорити про більш досконале дослідження об’єкту з усіма тонкощами. Необхідно виробити навики у  дітей   виділяти основну деталь, від якої залежить весь малюнок (звірі – починати з тулуба; дерево – зі стовбура). Часто діти починають малювати спочатку другорядні частини малюнку (звірів з голови та інше), а потім основні. І , як наслідок, малюнок не є пропорційно розташованим, виходить за краї листа.

   Незалежно від вікової категорії для того, щоб діти змогли намалювати предмет, пропонуємо спочатку дорослому показати як обвести предмет по уявним контурам, потім запропонувати так само зробити дітям, а надалі повторювати завжди перш, ніж приступати до зображення предмету. Це дасть змогу визначити форму, розміри, особливості предмету.  Для вірного та зрозумілого зображення дітям необхідно спочатку добре роздивитьсь предмет, вислухати пояснення що до предмету, спостерігати. Якщо ми говоримо про автомобіль, то необхідно дітям зауважити, що він має заокруглену форму, гострі кути відсутні, колеса невеликі у порівнянні із розмірами самої машини. Нехай діти за вами повторюють рухи, ніби ми обводимо автомобіль. При зображенні на будь яку тематику з дітьми необхідно розбирати предмет до тих пір, доки діти самі, без допомоги дорослих не зможуть уявно (в повітрі) обвести контури предмету. Таким чином закріплюється особливості предмету у руховій пам’яті і надалі юні художники  зможуть намалювати предмет  з найменшою кількістю помилок. Для тренування дітям пропонують намалювати вже знайомий предмет, який діти вже розбирали по контурам та малювали, але ускладнюють завдання не показуючи самого предмету. Діти зображають, а далі самі ж, роздивляються свої малюнки, порівнюють з натурою і визначають, яких помилок припустилися.

   Заняття, побудовані за вищезгаданими правилами, розвивають у дітей не тільки зорову пам’ять, а й уважність та спостережливість, а також уяву та творчість. З часом прийде навик виділяти головне, правильно бачити пропорції, відчувати кольори. Якщо раніше діти малювали окремі елементи, то тепер ми можемо задавати сюжет, а діти, без прикладу, зможуть самі зобразити малюнок.

Зимові загадки українською мовою для дітей про сніг:

Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто....
(сніг)

***

Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )

***

Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(сніг)

***

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(сніг)

***

Біла скатертина всю землю вкрила.
(сніг)

***

Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)

***

Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.
(сніг)

***

Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)

***

В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на землю міцно ліг, називають його ...
( сніг )

***

Лежав, лежав, та в річку попав
( сніг ).

Загадки українською мовою для дітей про зимові забави:

Влітку відпочивають, взимку дітей катають.
(санчата)

***

За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.

(ковзанка)

***

По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)

***

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори
(лижі).

Ігри в дитячому садку для дітей від 3 до 5 років 

1. Заїнька

Гру краще всього проводити в літній час на вулиці. Для початку вибирається ведучий - заїнька. Всі учасники стають в коло і беруться за руки, заїнька виявляється в центрі. Потім діти починають співати пісеньку, кружляючи у хороводі то в одну, то в іншу сторону.

Заїнька виконує рухи під пісню.

Зайченя, попляши, Танцює і скаче.

Сіренький, поскачи.

Гуртком, бочком повернись, Крутиться.

Гуртком, бочком повернись!

Зайченя, в долоні, Плескає в долоні. Демонструє

Сіренький, в долоні! на собі «кафтан».

Впору зайчику цей каптан,

Впору зайчику цей каптан...

Туфлі з пряжкою ремінною, Показує на «туфлі з пряжкою».

Туфлі з пряжкою ремінною... Рухається всередині хороводу,

Тут всі німецькі міста, наближаючись до його учасників.

Закрепочки залізні. Доторкається до рук гравців,

Є зайцю куди вискочити, а діти піднімають вгору зімкнуті

Є сірому куди вистрибнути... руки, щоб випустити його з кола і потім впустити назад.

Варіант 1. Поки хор співає, зайченя, вільно пересуваючись по колу, вибирає з учасників хороводу собі заміну: хлопчик - дівчинку, а дівчинка - хлопчика. Іноді заїнька підходить до вибраного гравця і починає з нею танцювати, а по закінченні танцю займає його місце. Новий заїнька стає в центр хороводу, і гра повторюється.

Варіант 2. Заїнька робить активні спроби вирватися з кола, а діти в хороводі не випускають його. Діти під час хороводного танцю і співу повинні рухатися так, щоб відстань до стоїть в центрі не змінювалося. У процесі гри заїнька намагається наблизитися до них. Учасники хороводу не підпускають його до себе помахами рук. Коли заиньке вдається наблизитися, він намагається вирватися з кола.

Варіант 3. Поступово ритм пісні і танцю має прискорюватися і переходити в танець. До кінця пісні, коли всі учасники танцюють, заїнька повинен вибрати момент і спробувати вискочити з кола. Якщо йому це вдається, всі кидаються його ловити. Зловив гравця стає наступним зайченя, і гра продовжується.

2. Лисиця і кури

Діти зображують курей. Один з гравців - півень, інший - лисиця. Кури ходять по майданчику, шукають корм. Лисиця уважно стежить за ними. За вказівкою вихователя (непомітно для всіх) виходить лисиця і тихенько підкрадається до курей. Півень голосно кричить: «Ку-ка-ре-ку!» Кури тікають, злітають на сідало (колоду, лаву). Півень повинен втекти останнім. Лисиця ловить курей, які не встигли швидко піднятися на сідало і втриматися на ньому. Після 2-3 ігор вибирають інших дітей на роль півня і лисиці.

3. Курочка-ряст

Вихователь зображує курку, діти - курчат. Одна дитина сидить на лавці далеко від інших. Це кіт дрімає на сонечку. Курка-мама виходить з курчатами гуляти.

Вийшла курочка-ряст,

З нею жовті курчатка.

Квохчет курочка: «Ко-Ко,

Не ходіть далеко».

На лавці біля доріжки

Вляглася і дрімає кішка...

Кішка відкриває очі

І ципляток наздоганяє.

Кішка відкриває очі, нявкає і біжить за курчатами, які разом з куркою тікають.

4. У ведмедя у бору

Гра для самих маленьких. З усіх учасників гри обирають ведучого, якого призначають ведмедем. На майданчику для гри окреслюють два кола. Коло перше - це берлога ведмедя, другий - будинок для всіх інших учасників гри.

Починається гра, і діти виходять з будинку зі словами:

У ведмедя у бору

Гриби, ягоди беру.

А ведмідь не спить

І на нас ричить.

Після того як діти вимовляють ці слова, ведмідь вибігає з барлогу і намагається піймати кого-небудь з дітей. Хто не встигає утекти до хати, стає ведмедем і йде в барліг.

5. Мишоловка

Діти стають у коло, взявшись за руки, - це мишоловка. Один або двоє дітей - мишки, вони поза кола. Діти, піднявши руки вгору, рухаються по колу зі словами:

Ах, як миші набридли,

Всі погризли, все поїли!

Стережіться ж, шахрайки,

Доберемося ми до вас!

Ось закриємо мишоловку

І зловимо відразу вас!

Під час виголошення тексту миші вбігають і вибігають з кола. З останнім словом «мишоловка захлопується - діти опускають руки і сідають навпочіпки. Не встигли вибігти з кола мишки вважаються пійманими і стають в коло. Вибираються інші мишки.

6. Сонечко

За считалочке вибирають ведучого - сонечко. Інші діти встають у коло. Сонечко стоїть посередині кола, всі співають:

Гори, сонце, яскравіше!

Літо буде спекотнішим,

А зима тепліша,

А весна миліше!

На перші два рядки діти водять хоровод, на наступні дві повертаються обличчям один до одного, роблять уклін, потім підходять ближче до сонечка. Воно говорить: «Гаряче!» - і наздоганяє дітей. Наздогнавши грає, доторкається до нього, дитина завмирає і вибуває з гри.

7. Море хвилюється

Варіант 1. За кількістю граючих ставляться стільці у два ряди так, щоб спинка стільця стикалася зі спинкою іншого. Після того, як всі гравці всядуться, вибраний ведучий кричить: «Море хвилюється!» Всі гравці схоплюються і бігають навколо стільців до тих пір, поки ведучий, вибравши хвилину, коли кожен відбіжить подалі від свого стільця, раптом закричить: «Море затихло!» Після цього кожен гравець повинен зайняти своє місце, а так, як ведучий теж займає чиєсь місце, то гравці намагаються захопити перше-ліпше. Що залишився без місця стає ведучим.

Варіант 2. Перед початком гри вибирається ведучий. Він відвертається від інших учасників і голосно говорить:

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура, на місці замри!

У цей момент гравці повинні завмерти в тій позі, в якій опинилися. Ведучий повертається, обходить всіх граючих і оглядає отримані фігури. Хто перший з них поворухнеться, стає на місце ведучого або вибуває з гри, в цьому випадку переможцем стає найдовше протримався гравець.

Забороняється використовувати додаткові предмети для стійкості (дерева, лавки, стільці тощо). Ведучий не має права смішити гравців, щоб розворушити їх. Також йому не дозволено доторкатися до граючих. Кількість учасників не обмежена. Можна використовувати інший варіант гри, коли ведучий оглядає всі фігури і вибирає найбільш вподобану йому. У цьому випадку переможцем стає гравець, найбільш яскраво проявив фантазію.

8. Пиріг

Вибирається ведучий за вважав очке. Гравці стають у дві шеренги один проти одного. Ведучий сідає в центрі, він - пиріг. Грають, співають і показують руху.

Який він высоконький, Руки піднімають вгору.

Який він широконький, Руки в сторони.

Який він м'якенький. Руками гладять живіт.

Перший у кожній шерензі біжить і доторкається до пирога. Хто перший торкнувся - відводить його до себе в шеренгу, хто запізнився - стає пирогом.

Гра продовжується, поки цікаво грати. По закінченні можна взятися за руки в шерензі і влаштувати перетягування.

Вплив сучасних мультфільмів на психіку дитини :

Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні. У свідомості дорослого мультфільм – це те, що призначено для дітей. Але не всі мультфільми корисні. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані етично, психологічно чи педагогічно безграмотно і можуть нести небезпечні для дитини наслідки. 
Дитина всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із цих образів, як із кубиків, вона будує свою модель світу. Не секрет, що часто некерована агресивна поведінка дітей, пов’язана з копіюванням ними поведінки героїв популярних мультфільмів. Справа в тім, що кількість мультфільмів для дітей, що містить в собі сцени насильства і жорстокості, зростає, а дитина, з властивою їй сприйнятливістю, переносить побачене у звичайне життя. Такі сцени насильства найчастіше можна побачити в зарубіжних мультиках, наприклад, «Покемон», «Том і Джері», «Сімпсони». Тому підбираючи мультфільм для дітей, будьте вибагливими, якщо ви купуєте незнайомий мультик – не полінуйтесь подивитися його спочатку самі, а вже потім пропонуйте до перегляду дитині. 
Ознаки «шкідливого мультфільму»: 
1. Колір. головні герої розфарбовані яскравим, ядовитим кольором. Цей прийом експлуатує здатність дитячої психіки реагувати на все яскравіше. Тому від початку до кінця мультфільму персонаж веде маленького глядача, куди захоче, не даючи можливості відволіктися та порозмірковувати . 
2. Головні герої агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим. 
3. Обличчя. Головна героїня всіх американських мультфільмів на одне обличчя. Мало того, що це нудно, але, якщо уявити ці на обличчі живої дівчини, то вона буде страшною. Із-за великої частоти показів цього обличчя на екрані, воно перетворюється на естетичний стереотип. Таким чином, дівчата будуть прагнути виглядати як те, чого не буває, а хлопчики , підростаючи, будуть безрезультатно шукати те, чого не може бути. 
4. В жіночі образи втілюється така якість, як садизм. Дитина знає, що добрих і хороших потрібно наслідувати. Але в мультфільмах героїні мають не лише хороші якості, а й жорстокість, непошану до батьків. Наприклад, чи можна уявити Настеньку з «Аленького цветочка» з виразом злості чи люті на обличчі? Чи може вона взагалі бути агресивною? А от Фіона(«Шрек») , Жасмін в «Аладін» проявляють жорстокість невимушено та ще й заразливо. 
5.Демонстрація небезпечних для життя дитини форм поведінки повторювати які у реальній дійсності недоцільно, незрозуміло, навіть просто небезпечно. 
Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами. 
Доведено: сучасні західні мальовані фільми руйнують психіку дітей. Здавалося б , що може бути краще, ніж історії про Гуффі, Дональда, Міккі Мауса. На перший погляд,ці герої добродушні й завжди веселі. У діснеєвських мультфільмах немає ні крові, ні сцен насильства, добро завжди перемагає зло. Та це тільки один бік медалі. А ось інший. Варто врахувати, дитина все побачене сприймає буквально. Отже, вірить тому, що відбувається. Вона бачить, що Гуффі з величезної висоти падає на асфальт і підлітає вгору. Дональда вдаряють відбійним молотком по голові, а у нього від цього лише пташки навколо голови. Можливо, це перебільшення, але відомі випадки, коли діти реально пробували повторити те, що витворили їхні улюблені екранні герої. 
В якості протилежного прикладу наведу багатосерійний радянський мультфільм «Ну зачекай!». У ньому часто відбуваються травматичні ситуації: Вовк падає з енного поверху, з каруселі , потрапляє в аварії… Але яка мораль! Накурився цигарок – втрачає свідомість, стає синьо-червоно-зелений. Тобто дітей вчать: зробив щось заборонене – наслідки будуть сумними. 
В 60-х роках ХХ століття були проведенні лабораторні дослідження. В ході досліджень було виявлено, що діти вчаться, спостерігаючи за іншими. Діти дивилися спеціально створені телевізійні передачі, в яких агресивно поводилися із пластиковою лялькою «Бобо». Коли у дітей з’явилась можливість погратися з лялькою, вони частіше поводилися з нею агресивно, ніж ті, що не дивилися телепередачі. 
Приведемо декілька рекомендацій для того, щоб перегляд приніс малюкові більше користі, ніж шкоди: 
- Час, проведений дитиною біля єкрану має суворо дозуватися, по можливості без винятків. Лікарі-офтальмологи рекомендують для дітей до 4-х років – не більше 20 хвилин на день, для дітей 5-6 років – 30 хвилин, у 7-8 років – 40 хвилин. 
- Дивіться мультфільм разом із дитиною, обговорюйте зміст побаченого після перегляду. Якщо у маленького глядача виникають якісь питання, неодмінно поясніть йому і в свою чергу запитати дитину: «А як би ти поступив на місці головного героя?» 
- Найкраще для дітей підійдуть наші, вітчизняні мультики. Ці анімовані казки, як правило, повчальні і добрі, герої в них красиво намальовані, на них приємно дивитися. Такі мультфільми, як «Про левеня і черепаху», «По дорозі з хмарами» прищеплюють дітям любов до навколишнього світу. 
Із закордонних підійдуть такі як: «Бембі», « Король Лев», « Барбі» - вони про доброту, дружбу, взаємовиручку і дають позитивне уявлення про світ і моделі поведінки у ньому. 
Відбираючи мультфільми для перегляду, переконайтеся, що якість зображення хороша, інакше не уникнути проблеми із зором, та й задоволення від мультика буде не те. Часто дорослі вмикають дитині мультфільм для того, щоб відволіктися її чимось, а самим зайнятися своїми справами. Краще щоб це не стало звичкою, для цього можна ввести сімейну традицію зі спільного перегляду захоплюючих мультфільмів, щоб малюк відчував себе єдиним цілим з батьками. 

Причини затримки мовлення:

Перша причина. Домінування процесу розуміння мовлення співрозмовників пригнічує процес активної мовленнєвої діяльності дитини. Вона здатна показати рукою, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, правильно виконати вказівки дорослого. А той очікує від неї появи перших слів, покладаючись на те, що вона розуміє їх, і не переймаючись потребою створення ситуацій предметної дії. Коли малюк активний у різних життєвих проявах, зацікавлено та з розумінням слухає дорослого, то зрештою він заговорить. Це, найімовірніше, буде «прорив» мовленнєвої активності, що приємно здивує тих, хто поруч із ним.

Друга причина. Етапи оволодіння дитиною словами-назвами тривалий час є незмінним. Дорослі просто називають предмети та об'єкти, які викликають у неї інтерес, і зовсім не пояснюють їхніх ознак та властивостей, не показують, як можна діяти з ними. Розповіді, бесіди, читання творів художньої літератури, спільні ігри з малюком лише поодинокі.

Третя причина. Батьки вважають, що прояви їхньої любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток дитини, і вживають лагідні слова до неї протягом перших двох років. Вони не усвідомлюють, що суто емоційне спілкування (як вид діяльності) має домінувати значно коротший відтинок часу.

Четверта причина. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Дитині досить звичайного маніпулювання ними, причому вона проявляє лише звукову активність. Задоволені й дорослі, вважаючи, що малюк уже здатний бавитися сам, не набридає їм, і що з окремих звуків неодмінно вийдуть слова.

П'ята причина. Поява дитячих слів — цілком закономірний процес. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як воно звучить в устах дорослого. Розвиненість м'язів її артикуляційного апарата ще не досконала, що й призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий же варіант слова розчулює, захоплює дорослих і вони, щоб продовжити свій емоційний стан чи викликати таку саму втіху у знайомих чи родичів, вживають це слово у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.

Шоста причина. «Зчитуючи» жести, звукокомплекси, міміку дитини, батьки розуміють усе це й ураз задовольняють її потреби. Отже, для неї не актуалізується потреба докладати мовленнєвих зусиль.

Сьома причина. Дорослі переважно доглядають за малюком, а мовленнєвому спілкуванню з ним не надають належного значення та ваги. Його голосові реакції залишаються поза увагою й без відповіді, стимулу до їх активізації та розвитку немає. Отже, збіднене мовленнєве середовище перешкоджає мовленнєвому зростанню дитини. Але ж вона не має іншого способу навчитися говорити, як лише наслідуючи мовлення дорослих. 

Шановні батьки!

     Ми цілком поділяємо вашу зацікавленість у вихованні та навчанні дітей, їх всебічному розвитку. Сподіваємося, що спільними зусиллями віднайдемо шляхи розв'язання завдань, що стоять перед нами - дорослими, які опікуються дитиною.

    Пропонуємо нову форму співпраці - інформаційно-консультативний центр.

     Маємо надію, що поради фахівців закладу допоможуть налагодити партнерські стосунки , узгодити розклад життєдіяльності дитини в сім'ї та дошкільному закладі, зробити його взаємодоповнюючим. Сподіваємося актуалізувати педагогічний потенціал кожної родини.

     Ми підтримаємо вашу упевненість у своїх педагогічних можливостях!

   У Консультативному центрі батьки мають змогу отримати відповіді на свої запитання, розвіяти тривоги і сумніви, запевнетися у правильності своїх виховних дій або, зрозумівши їх хибність, скоригувати виховний процес у сім'ї.

  „Здорова людина – найдорогоцінніший витвір природи”  Томас Карлейль

Здоров΄я – це не тільки відсутність захворювань, травм, фізичних дефектів. Здоров΄я – більш широке поняття, під яким розуміють стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя. Здоровим можна вважати лише того, хто здібний до трудової та творчої діяльності, до повноцінного виконання соціальних функцій, до розвитку духовних здібностей. Всім відомо, що основи здоров΄я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, то ж збереження, формування та зміцнення здоров΄я кожного малюка є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу. Для реалізації цього завдання особливо важливо сформувати ставлення до власного здоров΄я і знання про нього, оздоровчі уподобання, інтереси, потреби та життєві звички. Феномен здоров΄я був предметом дослідження багатьох учених і розглядався у кількох аспектах: філософському, медико-біологічному, соціально-педагогічному. Категорію „здоров΄я” дослідники визначають як інтегративну якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах. 

Дошкільний вік ваших дітей – це важливий період для виховання й розвитку тих умінь і навичок, які слугуватимуть їх здоров΄ю все життя. І не менш важливий період для закладання підвалин міцного здоров΄я, здорової психіки, моральної стійкості, гармонійного розвитку, уміння і потреби саморозвитку. Дитині необхідні розумні правила і обмеження, які поступово з΄являються в їхньому житті. Соціальне спілкування, їх розвиток неможливі без передачі їм батьківських знань. Саме батьки закладають основи життєвої компетентності своєї дитини, допомагають своїм чадам опановувати складну науку життя. 

Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами: 

- дотримання режиму дня; 

- належне оволодіння культурно-гігієнічними навичками; 

- раціональне харчування та культура споживання їжі; 

- дотримання рухового і повітряного режимів; 

- режим активної діяльності та відпочинку; 

- профілактичні заходи для збереження здоров΄я; 

- духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та із самим собою; 

- душевний комфорт і психологічна рівновага. 

Здоровий спосіб життя – це сформованість психологічної установки на збереження, зміцнення та примноження власного здоров΄я та здоров΄я оточуючих, активна діяльність індивіда в цьому напрямку. 

Здоровий спосіб життя – не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка у різноманітних ситуація. 

Навчити дитину змалечку берегти своє здоров΄я - завдання батьків. Наш валеологічний порадник допоможе Вам виховати у дитини  прагнення бути здоровим, дорожити здоров΄ям та цінувати його. 

БАТЬКИ - ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ!!!

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я. 

2. Ведіть здоровий спосіб життя. 

3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому. 

4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини. 

5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок. 

6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища. 

7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині. 

8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку. 

9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам. 

10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя. 

11.Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами. 

12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я: 

- виконувати різні фізичні вправи; 

- правильно харчуватись; 

- загартовуватись; 

- спілкуватися з друзями; 

- дотримуватися особистої гігієни; 

- дотримуватися режиму дня; 

- знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д. 

ГІГІЄНА 

1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини. 

ХАРЧУВАННЯ

 1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці. 

2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду. 

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ 

1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. 

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.
4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.
5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.
6. Запобігайте виникненню депресивних станів.
7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.
8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей.
9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.
11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.
12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок. 

13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.
14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.
15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.
16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!
17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.
18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.
19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.
20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.
21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.
22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.
23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.
24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.
25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим. 

Заповіді для батьків!!!

1. Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину висміюють - вона стає замкненою.

4. Якщо дитині постійно докоряють - вона вчиться жити з почуттям провини.

5. Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

7. Якщо дитина живе в розумінні добра й доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.